Доброго дня, шановні друзі! Ми продовжуємо предмет нашого вивчення Огляд Нового Заповіту, і сьогодні вашій увазі я хотів би представити послання апостола Павла до Колосян. 

Це одна з книг Біблії, центром якої є Христос. У ній Павло вказує на перевагу особистості Христа і на повноту спасіння, яке він дає для боротьби проти зростаючих єресей, які могли зачепити церкву у місті Колоси. Союз віруючого з Христом в Його смерті, в воскресінні і вознесінні, є фундаментом, на якому повинне будуватися життя кожного християнина. Павло написав цей лист під час свого ув'язнення в римській в'язниці. Воно має багато спільного з посланнями до Ефесян і Филимону. Ми вважаємо, що лист доставив до церкви в Колосах Онисим, так само як і послання до Филимона. Онисим був рабом-втікачем Филимона, потім був навернений Павлом і відправлений з листом назад до свого господаря.

Мета, з якою було написано послання до Колосян.

Темою цього листа є перевага і повнота Христа в усіх відношеннях до Його церкви. Павло написав його, щоб спростувати зростаючі єресі, що панували в Колосах. Більшість єресей, псевдовчень там зростало навколо доктрини про Христа. Тому, метою Павла було спростувати ці єресі, які девальвували Христа. Спростування полягало в правильному поясненні якостей і досягнень Христа. Якщо віруючий буде розуміти, що в Христі вся повнота божества і вся мудрість, тоді більше не потребуватиме містичних і умоглядних видінь, в зайвих релігійних інструкціях. Павло також закликає церкву жити розмірковуючи про те, що християни мають  з гори, жити у підпорядкуванні голови церкви - Господу Ісусу. Такий тип практичного вмовляння характеризує кожну другу половину послань Павла. 

Також, необхідно відзначити і таку особливість послання. Як уже згадувалося, цей лист дає багате розуміння того, Хто є Христос. Він названий: головою всякої влади й начальства, Господом створення, автором примирення, фундаментом надії віруючого, Викупителем віруючих, примирителя, всякою повнотою божества, творцем і опорою за все за, головою церкви, досконалим Спасителем. 

Давайте подивимося на це послання більш докладно, для того, щоб отримати уявлення про нього. Отже, на початку вступ, де Павло говорить про те, кому він адресує своє послання, представляється сам, а далі є молитва подяки, починаючи з другої частини 3 вірша: «Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись, 4 прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих 5 через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії 6 що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді»,і так аж до 8 вірша, Павло промовляє цю молитву подяки за церкву, яку він не почав сам, але яка з ласки Божої, існувала. Також, молитва триває і 9 віршем, тільки змінюється її тональність, ми читаємо: «Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним, 10 щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога», і до 13 вірша «зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю, 12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, 13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина».

Після цього, апостол Павло починає перераховувати ті досконалості, які ми можемо знайти в Христі, Його переваги. Подивіться будь ласка 14 вірш «в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів». Це перше, що зробив для нас Христос, Він спокутував нас, подарував прощення гріхів. Ніщо і ніхто інший не міг цього зробити для нас і лише тільки в Ісусі Христі ми маємо спасіння і життя вічне, і ніхто і ніщо інше, не може дати нам цього, крім Сина, лише тільки Христос один. Далі «Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива», на цьому уривку ми зупинимося трохи пізніше, детальніше розберемо його. « Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено! 17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть», і далі апостол Павло перераховує ті переваги, які кожен віруючий має в Христі. 

З 24 вірша по 29 цієї ж, 1 глави, Павло звіщає Божу Таємницю, тут, ось як ми читаємо: «Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква; 25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, 26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим, 27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!». Іншими словами, апостол Павло показує, що йому дісталася ця привілея і честь зробити це служіння, і язичникам сповістити про те, що вічний, безмежний, всемогутній Бог, який помер за наші гріхи, готовий оселитися в нас, готовий жити в нас, готовий зробити нас своїм будинком, свого роду, храмом, в якому Він поселяється. І служителем цієї таємниці став апостол Павло.

І ось, з 2 розділу з 1 вірша апостол Павло починає застерігати віруючих проти вчення агностиків. Гностичне вчення почало розвиватися і мало сильний вплив на церкву. Гностики вчили, що Святий Бог, досконалий Бог, не міг нічого спільного мати з гріховною, зіпсованою матерією, і тому Христос не міг бути в тілі, і не міг втілитися (мати людську подобу). Таким чином, підривалося взагалі вчення про спасіння і замісної жертви Ісуса Христа. І ось тут, апостол Павло спростовує цю єресь, яка на той час почала зароджуватися. Тут, він говорить про практичні застереження і умовляння, які тривають з 3 розділу 1 вірша. Але дозвольте я ще повернуся до 2 розділу, де він говорить про тільки видиме, уявне благочестя, 8 вірш «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, 9 бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества». Тобто, фактично, Павло стверджує фізичне, тілесне, матеріальне втілення Ісуса Христа. 

І далі: «Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням», фактично, апостол Павло тут же намагається захистити церкву від єретиків іудейського походження, які вимагали фізичного обрізання для язичників. Павло каже, що ми маємо куди більш краще обрізання, обрізання нашого серця, де ми збавляємось не від крайньої плоті, а гріховної плоті нашого серця. 12 вірш «Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.», і далі 16 вірш «Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво», і ми також зупинимося на цьому уривку, звернемо особливу увагу, як же правильно розуміти його. 

А тепер, наступний 3 розділ. « Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі», 2 вірш: «а не про те, що на землі.». Як я вже говорив, після того, коли Павло представляв теоретичну або таку академічну частину, таку освітню частину, де він розкривав якусь істину, пропонував доктрину або роздуми, тут же, він пропонує практичне повчання для повсякденного життя. Перше з покликань, де він говорить про те, що кожен з нас повинен прагнути свого життя до того небесного царства, в якому Христос тепер перебуває, думати про те що, вгорі, жити орієнтуючись на те, що вгорі, трудитися для цього, не вкорінюватися в цьому земному навколишньому нас.

 Ці практичні настанови Павла тривають аж до кінця 4 розділу, а в 4 розділі з 7 по 18 вірш Павло записав висновок. 

Тепер, давайте подивимося з вами ті тексти, про які я вже говорив.

 Отже, перше, 16 вірш, ми прочитаємо його ще раз «Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!», і далі 15 вірш «Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.», і ось спираючись на це слово "роджений", дехто каже про те, що Ісус Христос не є Богом, але дозвольте вам навести кілька заперечень проти цього, п'ять аргументів, які говорять про те, що Христос не був створеним. 

Пам'ятаєте, по-перше, що мета книги або всього розділу показати перевагу Христа. У самій книзі апостол Павло ставив якраз протилежне завдання, не знищити Христа, а навпаки звеличити Його. Тому, така заява суперечить взагалі всьому духу і стилю, не тільки цьому тексту, але і всій книзі.

Далі, друге заперечення, тут Христос визначається як Творець всього, як Той, з якого все бере свій початок. Він послужив основою або початком, а ми знаємо що тільки Бог є основою і початком всього, що знову показує, як раз, божественність Христа, а не навпаки.

Наступний аргумент, який заслуговує уваги, це первородний, яким все створено не може бути частиною творіння, тут, логіка дуже проста: яким все створено. Тобто, фактично, Він є Творцем всього, а значить Він знаходиться за межами світу створеного, тобто належить світові не створеному. Тобто, сама аргументація говорить про те, що Він іншого походження, немає створеного, що не створене, як все те, що було їм створено.

Також, наступний аргумент, Христу поклонялися ангели, а ми знаємо, що поклоніння крім Бога заборонено. І це одна з перших заповідей, які успадкував народ ізраїльський: «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!», сказав сам Христос, цитуючи Старий Заповіт, але сам Христос приймав поклоніння, що знову ж таки говорить про його божественність. Саме значення грецького слова "прототокос" - "первородний" відрізняється від слова "першостворений". Якби дійсно апостол Павло хотів сказати, що Христос був створений, як весь інший світ, то він використовував би зовсім інше слово "прототоксіс". Але в цьому випадку, він говорить "прототокос" - "первородний". Це богословський термін, який описує стан Христа, як первородного. Питання дискусії знаходиться за межами нашого предмета Огляд Нового Завіту, але в богослов’ї використовується цей термін, як положення Христа у Трійці, та про його взаємини з Отцем, як первородного.

Наступний текст, на який я обіцяв звернути увагу, це 2 розділ 16 вірш: «Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи». Деякі, вириваючи цей 16 вірш 2 розділи з контексту кажуть, що ну ось бачите: «хай ніхто вас не судить» за те що ви дотримуєтеся обрядів, виконуєте щось ще для здійснення свого спасіння, але насправді, подивіться продовження цього уривка, тут сказано, що це має лише тільки вигляд благочестя, лише тільки вказівки, жалюгідною тінню майбутніх благ. Пізніше, Павло говорить прямо: «Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив». Іншими словами, апостол Павло показує, що цю фразу, цей вірш можна перевести або інтерпретувати у такий спосіб: "Отже за невиконання нехай ніхто вас не засуджує". Ми пам'ятаємо, що церква в Колосах зазнала нападок з боку юдейства християн, які вимагали від них дотримання законів і слідування правил, що Павло заперечував. 

На цьому мабуть можна і зупинити наш короткий огляд, а я лише тільки хотів сказати, що сподіваюся, що це послужить стимулом для вашого подальшого вивчення цього послання, де ви зможете більш заглибитися в Святе Письмо для того, щоб побачити, яке багатство кожен з нас має у Христі Ісусі. Всі ті переваги, те становище, яке займає Христос, і при цьому займаючи це положення, Він живе в кожному з нас. Подяка Йому за це, і нехай Господь благословить кожного з вас, а я вдячний вам за вашу увагу.

Last modified: Monday, November 22, 2021, 11:55 AM